заклинювати

заклинювати
-юю, -юєш, недок., заклини́ти, -ню́, -ни́ш, док., перех.
1) Забиваючи клин, укріплювати що-небудь.
2) перен. Міцно затискати, позбавляючи рухомості, можливості діяти.
3) безос. кого, що закли́нило – про зосередженість тільки на одній думці, на одному виді діяльності.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "заклинювати" в других словарях:

  • заклинювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заклинити — див. заклинювати …   Український тлумачний словник

  • заклинювання — я, с. Дія за знач. заклинювати і заклинюватися …   Український тлумачний словник

  • заклинюватися — юється, недок., заклини/тися, и/ться, док. 1) Бути, ставати затисненим де небудь, переставати рухатися внаслідок затиснення або зіпсуття механізму; втрачати рухомість. 2) перен. Вузькою смугою, клином увіходити в що небудь. || Втискатися,… …   Український тлумачний словник

  • заклинувати — ную, нуєш, Пт. Заклинювати; дати скувати клином; забиваючи клин, укріплювати що небудь …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»